Джин у перипетіях історії
В історії джину було чимало дивних подій та цікавих поворотів. Про них і поговоримо.
Джин сьогодні – один із культових алкогольних напоїв, який отримав визнання у всьому світі. Але так не завжди. Сьогодні хочемо розповісти про становлення напою та його історичний шлях.
Купити якісний алкоголь без удару по бюджету цілком реально! У цьому допоможуть акції на алкоголь на сайті АЛКОМАГ.
Витоки
Найдавніша документально підтверджена інформація про виробництво джину датується початком 17 століття. Згідно з загальноприйнятою версією, батьківщиною джину є Нідерланди, хоча є й альтернативна версія, за якою цю заслугу приписують Італії.
У Нідерландах спочатку джин, а точніше дженевер (так тоді називався напій), використовувався як ліки та продавався в аптеках. Вважалося, що він допомагав при лікуванні подагри, жовчного каміння та розладі шлунка. Загалом у стародавньому світі вважалося, що ялівець має велику цілющу силу. Про це згадували Аристотель та Пліній Старший. Єгиптяни використовували ягоди ялівцю для лікування головного болю, араби – зубний. У Середньовіччі взагалі вважали, що ялівець у солодкому вині стане засобом контрацепції.
Підбираєте напій для експериментів із коктейлями? Незамінним поповненням домашнього бару стане горілка в Дніпрі від шановних світових брендів.
Лондонський бум
Дженевер був популярний серед голландських солдатів, і під час одного з військових походів про нього дізналися солдати союзної британської армії. Напій припав їм до смаку, і з цього моменту почався його «Британський період».
Під час східних походів Британії джин уже супроводжував армію як незамінний помічник. У поєднанні із тоніком його пили, щоб захиститися від малярії. Крім того, джин був досить простий у виробництві та коштував дуже дешево. Тому після повернення з військових походів англійські солдати почали глушити його в колосальних масштабах. І для зручності скоротили назву із «дженевер» на «джин».
Вже 1720-го року джин займав 90% всіх дистилятів, які вироблялися Лондоні. Його продавали скрізь від таверн та публічних будинків до кав'ярень та сумнівних «лавках джину» у підворіттях. Виробництво алкоголю ніхто не контролював, що навіть призвело до зростання смертності у місті.
Влада спробувала виправити ситуацію, видавши закон про підвищення вартості джину, але це лише призвело до масових заворушень та підвищення його виробництва. У 1736 році тільки в Лондоні виробили 11 мільйонів галонів джину. Але вже тим часом напій утвердився як традиційний лондонський алкоголь, як його сприймають і сьогодні.
